Картина під назвою «Сходження» передає абстрактне, але глибоко символічне бачення моменту зародження життя. Центральною візуальною домінантою є вертикальний білий потік, що підіймається вгору з нижньої частини полотна, нагадуючи шлях сперматозоїда до яйцеклітини. Цей потік, енергійно прокладений густими мазками, втілює рух, прагнення, потенціал — наче він прорізає простір у напрямку до чогось вищого, сакрального.
Навколо білого струменю простягаються дуги червоних та жовтих мазків, що створюють ілюзію обіймів або енергетичних хвиль. Жовтий символізує життя, світло й тепло — як обіцянку нового початку. Червоний — це пристрасна енергія, пульсація самого процесу творення. Їхня симетрія підкреслює баланс між хаосом і порядком, інстинктом і метою.
Верхня частина полотна поступово переходить у рожево-сірі тони, що можуть символізувати мрію, невидимі межі потенціалу, або навіть материнське тіло як середовище зародження. Вони створюють відчуття піднесення, немов цей шлях веде до чогось недосяжного, але неминучого.
Чорнота по краях знизу, схожа на щось первісне і несформоване, уособлює початковий хаос, з якого сходить життя.
«Сходження» — це не просто рух сперматозоїда до яйцеклітини, а метафора самого акту творення, боротьби за існування і внутрішнього імпульсу до розвитку. Це візуальна поема про початок, що може бути як біологічним, так і духовним.
